Цегла, пінобетон або газобетон?

Для отримання якісного результату в процесі планування будівництва важливо приділити особливу увагу вибору конструкційно-теплоізоляційного матеріалу й врахувати особливості та експлуатаційні характеристики кожного з видів.

Цегла — найдавніший будівельний матеріал, виготовлений на основі мінеральних речовин з використанням термічної обробки. Виробники пропонують два види цегли:

  • Керамічна — цегла червоного кольору, виготовлена з глини й обпалена при температурі 1000 градусів у спеціальній сушильній камері. Цей матеріал досі часто використовують не лише для низькоповерхової забудови, але й для зведення несучих стін й заповнення стінових отворів у багатоповерхівках, які зводяться за монолітно-каркасною технологією.
  • Силікатна — цегла білого кольору, виготовлена з суміші вапна та піску. Для неї характерний середній показник зберігання тепла, невисокий рівень вогнестійкості та високий рівень водопоглинання, що робить неможливим використання матеріалу в місцях з підвищеною вологістю. Таку цеглу рідко використовують для багатоповерхового будівництва.

Газобетон та пінобетон — різновиди легкого пористого бетону — штучного кам’яного матеріалу на основі мінерального в’яжучого матеріалу з рівномірно розподіленими за об’ємом порами. Попри схоже походження вони мають ряд суттєвих відмінностей, зумовлених різною технологією виробництва, що безпосередньо впливає на якість кінцевого продукту.

Пінобетон — матеріал природного твердіння, для виготовлення якого достатньо невеликого й відносно бюджетного апарату. Це дозволяє виготовляти пінобетон на невеликих підприємствах, часто в безпосередній близькості від об’єкта. З огляду на це, складно контролювати дотримання вимог та відповідність матеріалу будівельним стандартам.

Пінобетон природного твердіння значно поступається газобетону за сукупністю фізико-механічних властивостей. Перш за все, йдеться про співвідношення середньої густини та міцності. Так, матеріал густиною менш ніж 600 кг/куб.м взагалі не рекомендовано використовувати для зведення конструкцій, які піддаватимуться навіть найменшим навантаженням. До того ж, для пінобетону характерна значна вологісна усадка.

Газобетон або ж автоклавний ніздрюватий бетон виготовляють у спеціальному обладнанні — автоклаві, адже матеріал стає твердим виключно при підвищеному надлишковому тиску та високій температурі. Автоклавування дозволяє досягти максимальної міцності матеріалу й істотно зменшити усадку. Газоблоки виготовляються виключно на великих заводах з використанням спеціального обладнання та дотриманням усіх технологічних норм та вимог, що дозволяє досягти високо рівня якості та надійності продукції.

Ще однією беззаперечною перевагою є геометрична точність розмірів газоблоків, завдяки якій вдається пришвидшити процес зведення стін й мінімізувати розмір швів та, як наслідок, зменшити розхід розчину для кладки. Для тонкошарової кладки використовують клейовий розчин, який дозволяє створити однорідну стінку й досягти максимальних показників збереження тепла в будівлі. Окрім того, стіна з газобетону товщиною 40 см не потребуватиме додаткового утеплення, в той час як для цегляної стіни товщиною 60 см таке утеплення все ж необхідне, адже теплоізоляційні показники газобетону перевищують у 3-3,5 рази аналогічні показники цегли.

Стіни з газобетону не потребують також додаткової звукоізоляції, адже завдяки пористій структурі показники звукопоглинання газоблоків у 10 разів перевищують аналогічні показники цегли. Газоблок став ідеальним матеріалом для зведення сучасних будівель, адже його вага втричі нижча за вагу цегли, що робить навантаження на фундамент та несучі конструкції значно нижчим (для багатоповерхівок різниця може сягати сотень тон).

Газобетон входить до переліку найменш радіоактивних матеріалів. Порівняти його можна хіба що з гіпсом або деревом. Так, показник радіоактивності газоблоків у 6-9 разів нижчий за аналогічний показник цегли.

Стіни з газоблоку «дихають», тож у будівлях з газоблоку вдається забезпечити оптимальний мікроклімат природнім шляхом. Для матеріалу характерна сухість та відсутність органічних сполук, що виключає можливість розвитку мікроорганізмів й появи плісняви у будівлі.